абітурієнтський
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | абітуріє́нтський | абітуріє́нтська | абітуріє́нтське | абітуріє́нтські |
| Р. | абітуріє́нтського | абітуріє́нтської | абітуріє́нтського | абітуріє́нтських |
| Д. | абітуріє́нтському | абітуріє́нтській | абітуріє́нтському | абітуріє́нтським |
| З. | абітуріє́нтського (іcт.) абітуріє́нтський (неіст.) |
абітуріє́нтську | абітуріє́нтське | абітуріє́нтських (іст.) абітуріє́нтські (неіст.) |
| О. | абітуріє́нтським | абітуріє́нтською | абітуріє́нтським | абітуріє́нтськими |
| М. | абітуріє́нтськім абітуріє́нтському |
абітуріє́нтській | абітуріє́нтськім абітуріє́нтському |
абітуріє́нтських |
а-бі-ту-рі-є́нт-ський
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -абітурієнт-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: [ɐbʲitʊrʲiˈjɛnʲsʲkei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- прикметник до абітурієнт. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від нім. Abiturient «абітурієнт, випусник», від лат. abituriens (abiturientis) «той, що уходить», від присудка abīre «уходити».
Переклад ред.
| Список перекладів | |