Українська
Редагувати

Тип та синтаксичні властивостіРедагувати

абсолютний слух

Усталене словосполучення (). Використовується як ?

ВимоваРедагувати

МФА: []

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. муз. здат­ність на слух точно визначати висоту звуків. ◆ Фре­зерувальник за спеціальністю, він мав абсолютний музичний слух. Стельмах

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати


ЕтимологіяРедагувати

ПерекладРедагувати

Список перекладів