абдукція
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абду́кція | абду́кції |
| Р. | абду́кції | абду́кцій |
| Д. | абду́кції | абду́кціям |
| З. | абду́кцію | абду́кції |
| Ор. | абду́кцією | абду́кціями |
| М. | абду́кції | абду́кціях |
| Кл. | абду́кціє* | абду́кції* |
аб-ду́к-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: аб-; корінь: -дукц-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [ɐˈbdukt͡sʲijɐ] (одн.), [ɐˈbdukt͡sʲiji] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- анат. відведення, віддалення від середньої лінії тіла. ◆ немає прикладів застосування.
- філос. одна з форм умовиводу від наслідку до посилання, від факту до правила. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від лат. abductio — відвід, відхилення [Мельн.]
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| умовивід | |