абвер
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина | обм. ч. |
|---|---|---|---|
| Н. | а́бвер | а́бвери | а́бвери |
| Р. | а́бвера | а́бверів | а́бверів |
| Д. | а́бверу а́бверові |
а́бверам | — |
| З. | а́бвер | а́бвери | а́бвери |
| Ор. | а́бвером | а́бверами | — |
| М. | а́бвері | а́бверах | — |
| Кл. | а́бвере* | а́бвери* | — |
а́б-вер
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абвер-.
Вимова ред.
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості ред.
Значення ред.
- орган військової розвідки та контррозвідки Німеччини в 1919 — 1944 рр. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від нім. Abwehr
Переклад ред.
| Список перекладів | |