абат
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | аба́т | аба́ти |
Р. | аба́та | аба́тів |
Д. | аба́тові аба́ту |
аба́там |
З. | аба́та | аба́тів |
Ор. | аба́том | аба́тами |
М. | аба́тові аба́ті |
аба́тах |
Кл. | аба́те | аба́ти |
а·-ба́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абат-.
Вимова
ред.- МФА : [ɐˈbɑt] (одн.), [ɐˈbɑte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- рел. глава католицького чоловічого монастиря (абатства); ігумен. ◆ Згідно легенди, раку прибило до східного узбережжя Ірландії, де абат монастиря Даун поховав її поруч з могилою Св. Патрика. К. Ю. Галушко, «Давня Шотландія»
- рел. загальна назва священиків і вищого духовенства в християнських церквах. ◆ За часів короля Іоанна жив у місті Кентербері абат, який дуже дбайливо ставився до людей та свого господарства. «Король Iоанн та кентерберiйський абат», Англійська народна казка
- рел. шанобливе звернення до осіб, що належать до духівництва. ◆ «Дорогий колего, дозвольте якнайщиріше рекомендувати Вам шановного і достойного похвали пастиря, пана абата…» Гі де Мопассан, «Покровитель»
Синоніми
ред.- настоятель, ігумен, пріор
- —
- —
Антоніми
ред.- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.- —
- —
- —
Гіпоніми
ред.- —
- —
- —
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від латинського abbas (abbatis), з грецького ἀββᾶς, від арамейського אבא (абба) — батько
Переклад
ред.глава католицького чоловічого монастиря (абатства) | |
загальна назва священиків і вищого духовенства в християнських церквах | |
шанобливе звернення до осіб, що належать до духівництва | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: абат
- Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974
Білоруська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | аба́т | аба́ты |
Р. | аба́та | аба́таў |
Д. | аба́ту | аба́там |
З. | аба́та | аба́ты |
О. | аба́там | аба́тамі |
М. | аба́те | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
а-ба́т
іменник, істота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a/be за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абат-.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- абат (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Джерела
ред.