Шаблон:етимологія:стерх
|стерх| (орн.) «чорногуз чорний, лелека, Ciconia nigra L.; журавель білий, Megalornis leucogeranus Pal), (з рос.?)» Шарл; — р. [стерк] «білий журавель», [сте́рех, стерх, стерха], білор. стэрх «тс.», др. стьркъ «чорногуз», стеркъ, болг. щрък, щърк, сербохорв. штр̑к, словен. štŕk, словен. štórklja, ст.-слов. стръкъ «тс.»; — очевидно, псл. *stьr̥kъ; дальші зв'язки остаточно не з'ясовані; можливо, споріднене з лат. stirka «довгонога істота, дівчина з довгими ногами», stirkle «довгонога вівця», д.-в.-нім. storah «чорногуз» д.-ісл. storkr, starkr «дужий, здоровий», що зближуються з рос. сторча́ть, торча́ть (Mühl.—Endz. Ill 1073; Kiparsky GLG 162; Štrekelj у Peisker 62); менш прийнятне з огляду на фонетичні труднощі припущення про запозичення ст.-слов. стръкъ, рос. стерх з германських мов, де д.-в.-нім. storah сер.-в.-нім. storch н.-нім. nds-nl. дав.-англ. storc, д.-ісл. storkr розглядаються як продовження герм. *storka (<*strgo) пов'язаного з праіндоєвр. *(s)ter- «твердий, жорсткий» (Преобр. II 385—386; Sobolevsky AfSlPh 33, 480; Uhlenbeck AfSlPh 15, 491; Kluge—Mitzka 753); недостатньо обґрунтованим є виведення германських форм із слов'янських мовських форм із слов'янських мов (Соболевский ЖМНП 1911 травень 165). — Німчук 213—214; Фасмер—Трубачев III 758; Срезн. III 587; Младенов 698; Клепикова ВСЯ V 163—164; Mikl. EW 322; Matzenauer 314). Пор. сторч, торка́ти.
Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.