Шаблон:етимологія:полум'я

полум'я сер., рос. пламя запозичене з церковнослов., при народн. по́ломя, по́лымя (див. Шахматов, Очерк 158 і сл.; ИОРЯС 7, 2, 352 і сл.), укр. по́лом'я, по́ломня, блр. по́ломя, д.-рус. поломя, ст.-слов. пламы, род. в. пламене φλόξ, πῦρ (Остром., Клоц., Супр.), болг. пла́мен, сербохорв. пла̏ме̑н, словен. plámen, род. в. plaména, чес. рlаmеn, слц. рlаmеň], польське рłоmiеń, в.-луж. рłоmjо, н.-луж. рłоḿе. Праслов. *роlmеn — зв'язано з поле́ть, поле́но, пали́ть, пе́пел. Порівняй лит. реlеnаĩ «зола», латис. pę́lni — те ж, д.-пруське реlаnnо ж., лит. pelẽnė ж. «вогнище», можл., також алб. рjаlmе «стовп куру» (М. Шмідт, KZ 50, 243, 248); див. Траутман, ВSW 213 и сл.; Перссон, ВВ 19, 258; М.–Э. 3, 197. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)