праслов'янської форми *na-dedi̯a, від котрої також виникли д.-рус. надежа, ст.-слов. надежда (д.-грец. ἐλπίς); прост. рос. надёжа, білор. надзёжа, болг. наде́жда, заст. пол. nadziewać «надягати на себе». З *na-dedi̯a від на- й děti (деть). (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
