Шаблон:етимологія:гнет

гнет «раптом; зараз, відразу», [гне́ть, гне́тько Ж] «тс.»; — запозичення з польської мови; пол. hnet, пол. hnetki, пол. hnetkal (відповідно до п. літ. wnet) походить від чеськ. hned, що є результатом видозміни ч. ст. inhed (<*inъgъdъ — Пор. споріднене ст.-слов. иногда, инъгда), яке виникло внаслідок скорочення виразу inъ godъ, тобто «одного часу (з тим, коли сказано), відразу».— Brückner 627; SW VII 665; Gebauer I 584; Machek ESJČ 213.— Див. ще і́ноді, і́нший, год.