імітувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | іміту́ю | імітува́в | імітува́тиму | — |
| Ти | іміту́єш | імітува́в імітува́ла | імітува́тимеш | іміту́й |
| Він Вона Воно |
іміту́є | імітува́в імітува́ла імітува́ло | імітува́тиме | — |
| Ми | іміту́єм(о) | імітува́ли | імітува́тимем(о) | іміту́ймо |
| Ви | іміту́єте | імітува́ли | іміту́йте | |
| Вони | іміту́ють | імітува́ли | імітува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | іміту́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | імітува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | іміто́ваний | |||
| Безособова форма | іміто́вано | |||
і-мі-ту-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — зімітувати.
Корінь: -іміт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [imʲitʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- точно наслідувати кого-небудь; відтворювати що-небудь. [≈ 1]
- підробляти під що-небудь. [≈ 2]
- повторювати тему або мотив в іншому голосі музичного твору на певний інтервал вище або нижче. [≈ 3]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: імітувати
- Імітувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.