іменник
Українська
ред.
іме́нник ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | іме́нник | іме́нники |
Р. | іме́нника | іме́нників |
Д. | іме́ннику іме́нникові |
іме́нникам |
З. | іме́нник | іме́нники |
Ор. | іме́нником | іме́нниками |
М. | на/в іме́ннику | на/в іме́нниках |
Кл. | іме́ннику* | іме́нники* |
і-ме́н-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -імен-; суфікси: -н-ик.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лінгв. самостійна частина мови, що означає назву предмета, поняття, явища. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
частина мови | |
|
іменни́к ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | іменни́к | іменни́ки |
Р. | іменни́ка | іменни́ків |
Д. | іменни́ку іменни́кові |
іменни́кам |
З. | іменни́к | іменни́ки |
Ор. | іменни́ком | іменни́ками |
М. | на/в іменни́ку | на/в іменни́ках |
Кл. | іменни́ку* | іменни́ки* |
і-мен-ни́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -імен-; суфікси: -н-ик.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
- ювел. спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.
Переклад ред.
спеціальний знак | |
|