шума
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | шума́ | — |
| Р. | шуми́ | — |
| Д. | шумі́ | — |
| З. | шуму́ | — |
| Ор. | шумо́ю | — |
| М. | шумі́ | — |
| Кл. | шумо́* | — |
шу-ма́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -шум-; закінчення: -а
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Дiалектичне, з карпатського регiону, Лемкiвщини (2).
Значення ред.
- діал. залишки соломи, що ними гатять греблі.
- діал. у карпатському регiонi: шуга́ — крихти криги, якi несе течiя пiсля зламу льодоставу, вони, стикаючись мiж собою та з перешкодами, видають гучний та глухий звук ◆ Шуми́ть i шамоти́ть шумка́ шума́… - «Шум» Б.-I. Антонич
Синоніми ред.
- шуга
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
- крига
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ?? або звуконаслідувальне
Переклад ред.
| крига | |