Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. прикме́тник прикме́тники
Р. прикме́тника прикме́тників
Д. прикме́тнику
прикме́тникові
прикме́тникам
З. прикме́тник прикме́тники
Ор. прикме́тником прикме́тниками
М. на/в прикме́тнику на/в прикме́тниках
Кл. прикме́тнику* прикме́тники*

прик-ме́т-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прикмет-; суфікс: -ник.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмiнка. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Як і в російській мові, в українській прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

У Вікіпедії є стаття