Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
почуття́
|
почуття́
|
Р.
|
почуття́
|
почутті́в
|
Д.
|
почуттю́
|
почуття́м
|
З.
|
почуття́
|
почуття́
|
Ор.
|
почуття́м
|
почуття́ми
|
М.
|
почутті́ почуттю́
|
почуття́х
|
Кл.
|
почуття́*
|
почуття́*
|
по-чут-тя́
Іменник середнього роду, відмінювання 6b.
Префікс: по-; корінь: -чут-; суфікс: -т; закінчення: -я.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- психічні й фізичні відчуття людини. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Душі проноситься шторм почуттів, Думок та сумнівів, що раніше були нею придушені. Vido-vistychne pravoslavʹi͡a Rusi-Ukraïny: zbirka Andreĭ Ivanovich Kondratʹev - 2003
- здатність відчувати, сприймати навколишнє середовище. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]
- із спол. що, мов, немов, ніби і т. ін. стан людини, який викликається почуттєвим досвідом. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]
- правильне або хибне усвідомлення людиною свого значення, ролі в суспільстві і т. ін. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]
- здатність людини сприймати й усвідомлювати естетичні цінності. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]
- здатність людини вміло використовувати властивості чого-небудь. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6]
- емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних подій, явищ. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7]
- вияв схвильованості, душевного піднесення. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8]
- чого. емоції, викликані певними душевними переживаннями. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9]
- емоційна настроєність. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10]
- інтуїтивне розуміння, сприйняття, передчуття чого-небудь. [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11]
- любов, кохання; захоплення ким-небудь. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
◆ Шосте почуття — здатність людини добре орієнтуватися в обставинах, інтуїтивно приймати правильні рішення.
◆ Естетичне почуття.
◆ Почуття відповідальності.
◆ Почуття гумору.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ??
Переклад
ред.
психічні й фізичні відчуття людини
|
|
|
здатність відчувати, сприймати навколишнє середовище
|
|
|
стан людини, який викликається почуттєвим досвідом
|
|
|
правильне або хибне усвідомлення людиною свого значення, ролі в суспільстві і т. ін.
|
|
|
здатність людини сприймати й усвідомлювати естетичні цінності
|
|
|
здатність людини вміло використовувати властивості чого-небудь
|
|
|
емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних подій, явищ
|
|
|
вияв схвильованості, душевного піднесення
|
|
|
емоції, викликані певними душевними переживаннями
|
|
|
інтуїтивне розуміння, сприйняття, передчуття чого-небудь
|
|
|
любов, кохання; захоплення ким-небудь
|
|
|