німець
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ні́мець | ні́мці |
Р. | ні́мця | ні́мців |
Д. | ні́мцю ні́мцеві |
ні́мцям |
З. | ні́мця | ні́мців |
Ор. | ні́мцем | ні́мцями |
М. | ні́мці ні́мцеві ні́мцю |
ні́мцях |
Кл. | ні́мцю | ні́мці |
ні́-мец
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- представник основного населення Німеччини. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
- Глухий німець . Не глухий , а не ро зуміє , що до нього говорить Русин
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
- “людина, що говорить незрозуміло ”, “ іноземець ”, та праслов’янське neмьcь, “ чужинець ” (М.Фасмер);
- “всякой иностранец из Европы Западной, который не знает славенских наречий ”, а до слова “нимота” (Павло Білецький-Носенко)
- традиційно - популярнепереконання , що слов’яни утворили цей апелятив від старослов’янськогоприкметника ньмъ (“ ньмы ” – “ німий ”) , бо слов’яни нерозуміли мови германців, і тому думали, що вони взагалі не говорять, бо вони “ німі ”, та, що слов’яни не розуміли мови й інших сусідніх народів (греків, римлян , азійських кочовиків ), але все ж таки за “ німих ” не вважалиїх (митрополит Іларіон)
Переклад ред.
Список перекладів | |
|