кохання
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | коха́ння | коха́ння |
Р. | коха́ння | коха́нь |
Д. | коха́нню | коха́нням |
З. | коха́ння | коха́ння |
Ор. | коха́нням | коха́ннями |
М. | коха́нні коха́нню |
коха́ннях |
Кл. | коха́ння | коха́ння |
ко-ха́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кох-; суфікси: -ан-н; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі ◆ Між ними виникло це дивне почуття - кохання... розмовне
- перен. особа, що викликає таке почуття; кохана людина ◆ А моє кохання лежало поруч зі мною і солодко спало... розмовне
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі | |
|
особа, що викликає таке почуття; кохана людина | |