касувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | касу́ю | касува́в касува́ла | касува́тиму | — |
| Ти | касу́єш | касува́в касува́ла | касува́тимеш | касу́й |
| Він Вона Воно | касу́є | касува́в касува́ла касува́ло | касува́тиме | — |
| Ми | касу́єм(о) | касува́ли | касува́тимем(о) | касу́ймо |
| Ви | касу́єте | касува́ли | касува́тимете | касу́йте |
| Вони | касу́ють | касува́ли | касува́тимуть | — |
| Дієприсл. теп. ч. | касу́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | касува́вши | |||
| Пас. дієприкм. | касо́ваний | |||
| Безос. форма | касо́вано | |||
| Склад. майб. ч. | буду/будеш… касува́ти | |||
ка-су-ва́-ти
Дієслово, недоконаного виду, перехідне (парадигма дієвідміни 7 ОО2 F; тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка). Відповідне дієслово доконаного виду — скасува́ти.
Корінь: -кас-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти [Полюга, 2009].
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним [≈ 1] ◆ В той самий день він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі. Леся Українка, «Осіння казка», 1905 р. [СУМ-11] ◆ Як батьки, як діди, так і ми будемо робити, не ми ті закони писали, не нам їх і касувати, а не добра та пташка, що свого гнізда цурається. У. О. Самчук, «Волинь», 1932–1937 р. [СУМ-20] ◆ — Товаришу гвардії лейтенант, — наполягає на своєму Денис, — ви ж не можете через мою голову касувати мої накази. О. Т. Гончар, «Прапороносці», 1946—1948 р. [СУМ-11] ◆ З цієї хвилини всі книжкові абонементи касую, групові прогулянки забороняю, побачення з рідними та знайомими дозволятиму лише декому і не більше одного разу на місяць. М. Й. Сиротюк, «Забіліли сніги», 1970 р. [СУМ-20]
- те ж саме, що ліквідувати [≈ 2] ◆ Калинович відповів, що все ще не має постійного заняття, бо державну бухгалтерію касують і реорганізують. І. Я. Франко, «Герой поневолі» / переклад І. В. Гданського, 1889 р. [СУМ-11]
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від пол. kasować «анулювати», звідки також пішли рос. касси́ровать, ст. скассова́ть, білор. касава́ць чеськ. kasírovati, словац. kasírovatʼ, болг. касѝрам, сербохорв. каси́рати, словен. kasírati. — Походить від пізньолат. casso «касую, анулюю», повʼязаного з лат. cassus «порожній; даремний; недійсний», careo «я позбавлений, не маю» (‹*caseo), спорідненим з лат. castro «підрізую», санскр. शासति śásati «ріже», праслов. *kosa, *česati, укр. коса́, чеса́ти. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 6: У — Я / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 568 с. ISBN 978-966-00-0197-8.
Переклад ред.
| визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним | |
| те ж саме, що ліквідувати | |