здатний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | зда́тний | зда́тна | зда́тне | зда́тні |
Р. | зда́тного | зда́тної | зда́тного | зда́тних |
Д. | зда́тному | зда́тній | зда́тному | зда́тним |
З. | зда́тного (іcт.) зда́тний (неіст.) |
зда́тну | зда́тне | зда́тних (іст.) зда́тні (неіст.) |
О. | зда́тним | зда́тною | зда́тним | зда́тними |
М. | зда́тнім зда́тному |
зда́тній | зда́тнім зда́тному |
зда́тних |
здат-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: з-; корінь: -дат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: [ˈzdɑtnei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- на що, до чого і з інфін. який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- для кого і до чого, придатний для кого-, до чого-небудь, на щось, годящий. [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- який має здібності; обдарований. [≈ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ годящий
- ↑ обдарований
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином | |
придатний для кого-, до чого-небудь, на щось, годящий | |
який має здібності; обдарований | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: здатний
- Здатний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.