Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
го-рі́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b.
Корінь: -гор-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем, гинути у вогні. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Здалося Кавунові, що горить його двір, палає його клуня. І. С. Нечуй-Левицький, «II, 1956, 212)»
- давати або випромінювати світло; світитися. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. бути в жару, відчувати жар (перев. від хвороби). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Голова горить, і тіло болить. Марко Вовчок, І, 1955, 353 ◆ Олечка горіла, лоб і руки були такими гарячими, що холодні компреси не допомагали. Антон Хижняк, Тамара, 1955, 189).
- перен. червоніти від приливу крові; ставати гарячим. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Щоки в неї горіли, в грудях тріпалося прикре почуття несповненого обов'язку… Михайло Коцюбинський, I, 1955, 314 ◆ Я йшов додому і відчував, як у мене горіли вуха. Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 171
- перен., звичайно чим пройматися сильним почуттям, пристрасно захоплюватися якоюсь справою, віддаватися чому-небудь. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Я горів бажанням пробитися на широкий шлях театральної творчості (Минуле українського театру, 1953, 96) . ◆ Над цією скринькою людина трудилася, певно, не один тиждень, і не просто майструвала, а горіла натхненням. Іван І. Волошин, Дні…, 1958, 9
- перен. виражати сильне почуття, захоплення чимось, напруження думки. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Широке, розрум'янене обличчя Варивопа горіло захватом і силою. Михайло Стельмах, На… землі, 1949, 409)
- сяяти яскравим блиском або виділятися яскравими фарбами, кольорами. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392 ◆ На грудях голови артілі Давида Васильовича Бойка горять дві золоті медалі. Іван Цюпа, «Україна…, 1960, 252)»
- блищати (про очі, які виражають сильне почуття, захоплення чимось, напружену думку). [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Очі, сірі, сховані в пухкі водянисті мішечки, лукаво мінилися, горіли завзяттям. Ю. О. Збанацький, «Єдина, 1959, 164)»
- пересихати на стеблі. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Майже заразом з ячменями просилися на збирання і пшениці, горіли гречки Іван Ле, «Вспопі…, 1960, 4» ◆ Уже третій тиждень віяв суховій, і молода ярина почала горіти під ним. П. Й. Панч, «В дорозі, 1959, 46»
- псуватися, нагріваючись від злежування при доступі кисню; пріти, гнити. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Сіно горить у стіжку.
- розм. швидко зношуватися, рватися ◆ — Позалатувала [ватянку] трохи… Але чи надовго… — Ну, просто горить усе на ньому! (Андрій Головко II, 1957, 576 ◆ Взуття на хлопцях так і горить. Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 158)
- перен., розм. зазнавати невдачі в якій-небудь справі. [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ З другого ж спектаклю театр імені Лесі Українки почав горіти Ю. К. Смолич, «Театр…, 1940, 212)» ◆ — Я ще трохи посиджу в читалці. Горю на молекулярній фізиці, як атом у реакторі. В. М. Собко, «Матв. затока, 1962, 298)»
- перен., розм. не виконуватися, не здійснюватися. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12] ◆ [Валя:] Нам просто не щастить!… У такі дні залишаємось без управляючого і без інженера… План горить… Юрій Мокрієв, «П'єси, 1959, 208)»
- перен., фам. бути виявленим, викритим у чому-небудь. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ Вони [вуркагани], звичайно, впіймалися знові!… — Ти партач. Удруге через тебе горю. Іван Микитенко, «II, 1957, 339»
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.
Мероніми
ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ?
Переклад
ред.
піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем, гинути у вогні
|
|
---|
|
давати або випромінювати світло; світитися
|
|
---|
|
бути в жару, відчувати жар
|
|
---|
|
червоніти від приливу крові; ставати гарячим
|
|
---|
|
пройматися сильним почуттям, пристрасно захоплюватися якоюсь справою, віддаватися чому-небудь
|
|
---|
|
виражати сильне почуття, захоплення чимось, напруження думки
|
|
---|
|
сяяти яскравим блиском або виділятися яскравими фарбами, кольорами
|
|
---|
|
псуватися, нагріваючись від злежування при доступі кисню; пріти, гнити
|
|
---|
|
швидко зношуватися, рватися
|
|
---|
|
зазнавати невдачі в якій-небудь справі
|
|
---|
|
не виконуватися, не здійснюватися
|
|
---|
|
бути виявленим, викритим у чому-небудь
|
|
---|
|