У Вікіпедії є стаття


Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. віка́рій віка́рії
Р. віка́рія віка́ріїв
Д. віка́рієві
віка́рію
віка́ріям
З. віка́рія віка́ріїв
Ор. віка́рієм віка́ріями
М. віка́рії
віка́рієві
віка́рію
віка́ріях
Кл. віка́рію* віка́рії*

ві-ка́-рій

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.


Корінь: -вікарій-

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. істор. правитель адміністративного округу в Римській імперії. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. рел. у православній церкві: єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві: заступник єпископа або парафіяльного священика. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від лат. vicarius «заступник, намісник», далі від vicis «зміна», далі від праіндоєвр. *weik-/*weig- «зв'язувати, намотувати».

Переклад ред.

Список перекладів
Список перекладів

Джерела ред.

  • Словник УЛІФ: вікарій
  • Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови. — К : «Аконіт», 2000. — Т. 1. — С. 472. — ISBN 966-7173-02-X
  • Орфографічний словник української мови / укл. Головачук С. І. та ін. — К : «Довіра» та укр.-амер. фонд «Відродження», 1994. — С. 111. — ISBN 5-85154-112-1
  • вікарій на Lingvo.ua