болючий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | болю́чий | болю́ча | болю́че | болю́чі |
Р. | болю́чого | болю́чої | болю́чого | болю́чих |
Д. | болю́чому | болю́чій | болю́чому | болю́чим |
З. | болю́чого (іcт.) болю́чий (неіст.) |
болю́чу | болю́че | болю́чих (іст.) болю́чі (неіст.) |
О. | болю́чим | болю́чою | болю́чим | болю́чими |
М. | болю́чім болю́чому |
болю́чій | болю́чім болю́чому |
болю́чих |
бо-лю́ч-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -бол-; суфікс: -юч; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: [boˈlʲut͡ʃei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю [≈ 1][▲ 1] ◆ Він сам оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб Коцюбинський
- перен. який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий [≈ 2][▲ 2] ◆ Тільки тепер капітан почув якісь безмірно болючі уколи Франко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
який болить, викликає біль | |
який викликає гіркі, тяжкі почуття | |