аблакат
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | аблака́т | аблака́ти |
Р. | аблака́та | аблака́тів |
Д. | аблака́тові аблака́ту |
аблака́там |
З. | аблака́та | аблака́тів |
Ор. | аблака́том | аблака́тами |
М. | аблака́тові аблака́ту |
аблака́тах |
Кл. | аблака́ту | аблака́ти |
аб-ла-ка́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. адвокат (часто самозваний) ◆ Вже коли на те піде, то хоч би сто карбованців коштувало, аблаката найму, а свого докажу!… (Іван Карпенко-Карий, «Наймичка») [1]
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |