але

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Сполучник.

Семантичні властивості

Значення

Сполучник

1. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речен­ня; та, проте, однак. ◆ Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Шевченко

Вигук

1. виражає здивування, незадоволення. ◆ Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу. — Але! кому спати, а кому ні!— сказав Уласович Квітка-Основ'яненко
2. ірон. Уживається в значен­ні, близькому до нічого й казати!.◆ [Слу­жебка:] Ото але! Король пастушку свата, ..чому б мені не стати панею? Леся Українка

Частка

1. рідк. уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здиву­вання, сумніву. ◆ — А почім груші? — По гривні.— Але?
2. розм. Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото. ◆ Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зле­дащів Котляревський
3. діал. Цілком, зовсім. ◆ Без мене одного ніхто, але то ніхто не міг би під час зими виглянути з хати Іван Франко

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів