==== Значення ====
# {{анат.|uk}} [[рухливий]] [[м'язовий]] [[орган]] у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає [[захоплювати]], [[пережовувати]] й [[ковтати]] їжу, визначає її смакові якості. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{прикладприклад2|Він узявсь за голову рукою і промочив смажні уста '''язиком'''.|Панас Мирний|Лихі люди|1877}} {{прикладприклад2|Собакам душно. Лягли на межі, як три копиці вовни, звісили з ротів '''язики''' і носять боками з коротким свистом.|Михайло Коцюбинський|Intermezzo|1908}} {{прикладприклад2|Варити сталь — делікатна справа, важка й закрутиста, щоб сталь вийшла потрібної марки, на '''язик''' її не скуштуєш, пальцем не помацаєш.|Юрій Яновський|Вершники|1935}} {{прикладприклад2|Пролизавши '''язиком''' замерзлу шибку, Данько бачив уже свою Каховку містом щастя.|Олесь Гончар|Таврія|1952}} * {{позначка|образно}} {{прикладприклад2|Між небом і землею каламуть: то кінські копита розляпують багнюку. І темрява, така темрява, що […] робиться моторошно від слизьких '''язиків''' холодної мжі, що лижуть тобі лице і руки.|Григорій Тютюнник|Вир|1960}}
# [[страва]], приготовлена з цього органа деяких тварин {{позначка|(переважно коров'ячого або свинячого)}}. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=страва|гіпоніми=}} {{прикладприклад2|— А ми так готувались! — зітхала засмучена мама і присувала мені ковбасу або копчений волячий '''язик'''.|Михайло Коцюбинський, Лист з Капрі||грудень 1911}}
# {{перен.|uk}} те, що має подовжену, витягнуту форму. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{приклад2|||джерело=}}
# {{перен.|uk}} тей самий орган людини, за допомогою якого вона усно передає свої думки, спілкується; орган мовлення. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=орган |гіпоніми=}} {{приклад2|||джерело=}}
# {{заст.|uk}} [[мова]] (у 2 знач.) {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{прикладприклад2|І возвеличимо на диво // І розум наш і наш '''язик'''…|Тарас Шевченко|Подражаніє 11 псалму|15 лютого 1859}} {{прикладприклад2|Веліла вона готуватись у дорогу […] п'яти тлумачам, які красно вміли говорити '''язиками''' грецьким, франкським і латинянським.|Семен Скляренко|Святослав|1959}}
# {{заст.|uk}} народ, народність. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=народ, народність|гіпоніми=}} {{приклад2|||джерело=}}
# {{перен.|uk}} [[полонений]], від якого можна дістати потрібні відомості. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=полонений|гіпоніми=}} {{приклад2|||джерело=}}
# {{те саме|розвідник}}. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{приклад2|||джерело=}}
# [[металевий]] [[стержень]] у [[дзвон]]ах, дзвінках, який, ударяючись об стінку, видобуває [[звук]]. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{приклад2|||джерело=}}
# уживається як складова частина деяких ботанічних назв. {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{приклад2|||джерело=}}
{{списки семантичних зв’язківзв'язків}}
==== Холоніми ====
# —
# —
# [[дзвін]]
# —<!--
==== Мероніми ====
# -->
===Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ===
* [[молоти язиком]]
|