*pьsъ
 |
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики. |
Невідома
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
pь-sъ
Відмінювання *pьsъ (основа на -ō-)
| Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
|---|---|---|---|
| Називний | *pьsъ | *pьsa | *pьsi |
| Родовий | *pьsa | *pьsu | *pьsъ |
| Давальний | *pьsu | *pьsoma | *pьsomъ |
| Знахідний | *pьsъ | *pьsa | *pьsy |
| Орудний | *pьsъmь, *pьsomь | *pьsoma | *pьsy |
| Місцевий | *pьsě | *pьsu | *pьsěxъ |
| Кличний | *pьsе | *pьsa | *pьsi |
Вимова ред.
- МФА: [pʲĭsǔ]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- пес.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Похідні слова ред.
- Західнослов’янські мови:
- Південнослов’янські мови:
- Східнослов’янські мови:
Етимологія ред.
Найімовірніша фонетична й семантична етимологія та, згідно з якою псл. *pьsъ розвинулося від псл. *pьstrъ ← *pьsrъ «пестрий», спорідненого з ав. paēsa- «прокажений», дінд. piçáŋgas «рудий», гр. ποικίλος «пестрий», двн. fêh «пестрий». Далі сягає піє. *piḱ-/*peiḱ- «пестрий», звідки також псл. *pisati → укр. писати. Називати собаку за мастю – нескінченно повторюваний процес як у древні часи, так і тепер, пор. укр. Рябко. Зближати собачі прізвиська й назовні імена з термінологічним значенням вельми корисно, як указівка на правильну етимологію псл. *pьsъ, що дає також змогу відтворити його значеннєву історію, що не дійшла до нас у виді прямих доказів.
Джерела ред.
- Трубачёв О. Н. Происхождение названий домашних животных в славянских языках (Этимологические исследоваиня) / Олег Николаевич Трубачёв. – Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1960. – 114 с.