Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

ču-do

Відмінювання *čudo (основа на -es-)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*čudo	*čudesě	*čudesa
Родовий	*čudese	*čudesu	*čudesъ
Давальний	*čudesi	*čudesьmа	*čudesьmъ
Знахідний	*čudo	*čudestě	*čudesa
Орудний	*čudesьmь	*čudesьmа	*čudesy
Місцевий	*čudese	*čudesu	*čudesьхъ
Кличний	*čudo	*čudesě	*čudesa

Вимова ред.

МФА: [tʃʲudɔ]

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

чудо, диво.

Синоніми ред.

*divo, *kudo

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Похідні слова ред.

Праслов’янська: *čudъnъ(jь)
Церковнослов’янська: чѹдо
Західнослов’янські мови:
- Лужицькі:
  - Верхньолужицька: čwódo
- Польська: cudo, czudo
- Словацька: čudo
Південнослов’янські мови:
- Болгарська: чудо
- Македонська: чудо
- Сербохорватська:
  Кирилиця: чy̏до
  
  Латиниця: čuda
- Словенська: čúdo, čudo
Східнослов’янські мови:
- Давньоруська: чудо
- Білоруська: чуда
- Російська: чудо
- Українська: чудо

Етимологія ред.

Пояснюють як іменник із суфіксом *-d від дієслова псл. *čuti, що може сягати піє. *keudos.

Джерела ред.

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1977. Выпуск 4: *čaběniti — *děl'a / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1977. — 235 с.

*čudo

Невідома ред.