ґирлиґа
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ґирли́ґа | — |
| Р. | ґирли́ґи | — |
| Д. | ґирли́зі | — |
| З. | ґирли́ґу | — |
| Ор. | ґирли́ґою | — |
| М. | ґирли́зі | — |
| Кл. | ґирли́ґо* | — |
ґир-ли́-ґа
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -ґирлиґ-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: [ɡerˈlɪɡɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди. [≈ 1] ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха
Переклад ред.
| Список перекладів | |