ґава
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ґа́ва | ґа́ви |
| Р. | ґа́ви | ґа́в |
| Д. | ґа́ві | ґа́вам |
| З. | ґа́ву | ґа́в |
| Ор. | ґа́вою | ґа́вами |
| М. | ґа́ві | ґа́вах |
| Кл. | ґа́во | ґа́ви |
ґа́-ва
Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ґав-; закінчення: -а.
Вимова ред.
Зразкова:
Поширена помилкова:
- МФА: [ˈgɑvɑ]
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- птах з ряду Горобцеподібних, з чорним або сірим пір'ям; те саме, що ворона [≈ 1][▲ 1] ◆ Важка ґава перелітала двір, махаючи своїми незграбними крилами. Словник Б. Грінченка
- перен. неуважна, нерозторопна людина; роззява [≈ 2][▲ 2] ◆ Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав. Д. Білоус
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| птах | |
| |
| неуважна,нерозторопна людина | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: ґава
- Етимологічний словник української мови, (ред.) Рудницький Я., Вінніпеґ, Канада, 1972
- Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови. Видавництво "Перун", 2005
- Словник-довідник з українського літературного слововживання. Головащук С., Київ, Наукова думка, 2004
- Этимологический словарь русского языка Фасмер М., Москва, 1964