італієць
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | італі́єць | італі́йці | італі́йці |
Р. | італі́йця | італі́йців | італі́йців |
Д. | італі́йцю італі́йцеві |
італі́йцям | — |
З. | італі́йця | італі́йців | італі́йці |
Ор. | італі́йцем | італі́йцями | — |
М. | італі́йці італі́йцеві італі́йцю |
італі́йцях | — |
Кл. | італі́йцю | італі́йці | — |
і-та-лі́-єць
Іменник, істота, чоловічий рід (парадигма відмінювання 13мм О Є; тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -італіj-; суфікс: -єць.
Вимова ред.
послухати вимову: |
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- тільки мн. народ, що становить основне населення Італії ◆ немає прикладів застосування.
- представник цього народу ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- італійка (по статі)
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: італійка
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Джерела ред.
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений. |