ялинник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | яли́нник | яли́нники |
| Р. | яли́нника | яли́нників |
| Д. | яли́ннику яли́нникові |
яли́нникам |
| З. | яли́нник | яли́нники |
| Ор. | яли́нником | яли́нниками |
| М. | на/в яли́ннику | на/в яли́нниках |
| Кл. | яли́ннику* | яли́нники* |
я-ли́н-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ялин-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: [jɑ̈'lɪn:ɛ̝k]
прослухати вимову?, файл- УФ: [jäли́н:иек]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ялиновий ліс, гай. [≈ 1][▲ 1] ◆ В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав. Павло Загребельний ◆ Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника. Олесь Донченко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Походить зі стсл. єлинникъ від псл. *edlinikъ
Переклад ред.
| Список перекладів | |