цілник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ці́лник | ці́лники |
| Р. | ці́лника | ці́лників |
| Д. | ці́лнику ці́лникові |
ці́лникам |
| З. | ці́лник | ці́лники |
| Ор. | ці́лником | ці́лниками |
| М. | на/в ці́лнику | на/в ці́лниках |
| Кл. | ці́лнику* | ці́лники* |
ці́л-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цілник-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зах. орана, але не копана земля. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |