цокнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | цо́кну | цо́кнув цо́кнула | цо́кну | — |
| Ти | цо́кнеш | цо́кнув цо́кнула | цо́кнеш | цо́кни |
| Він Вона Воно |
цо́кне | цо́кнув цо́кнула цо́кнуло | цо́кне | — |
| Ми | цо́кнем | цо́кнули | цо́кнем(о) | цо́кнім(о) |
| Ви | цо́кнете | цо́кнули | цо́кніть | |
| Вони | цо́кнуть | цо́кнули | цо́кнуть | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
цокнути (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Префікс: цокн-; корінь: --у-; суфікс: -+ти-
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- док., чим, об що, по чому і без додатка. однокр. до цокати 1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перех. і без додатка, розм. ударити чим-небудь когось; убити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| цокати | |
| ударити чим-небудь когось; убити | |