цвіготати

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цвігочу́ цвігота́в цвігота́тиму  —
Ти цвіго́чеш цвігота́в
цвігота́ла
цвігота́тимеш цвігочи́
Він
Вона
Воно
цвіго́че цвігота́в
цвігота́ла
цвігота́ло
цвігота́тиме  —
Ми цвіго́чем (цвіго́чемо) цвігота́ли цвігота́тимем(о) цвігочі́м(о)
Ви цвіго́чете цвігота́ли цвігочі́ть
Вони цвіго́чуть цвігота́ли цвігота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цвігочачи́
Дієприсл. мин. ч. цвігота́вши
Безособова форма цвігочно

цві-го-та́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна

Корінь: -цвігот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. недок., діал. цвірінькати (у 1 знач.) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.