тигр
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ти́гр | ти́гри |
Р. | ти́гра | ти́грів |
Д. | ти́гру ти́грові |
ти́грам |
З. | ти́гра | ти́грів |
Ор. | ти́гром | ти́грами |
М. | ти́грі ти́грі |
ти́грах |
Кл. | ти́гре | ти́гри |
тигр
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -тигр-.
Вимова ред.
- МФА: одн. [ˈtˈɪɣr], мн. [ˈtɪɣre]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [тигр]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зоол. великий хижий ссавець сімейства котячих роду пантер, оранжево-жовтої з чорними смугами забарвлення (Panthera tigris)
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від д.-грец. τίγρις «тигр», із іранськ. (ср.: авест. tiɣri- «стріла», tiɣra- «гострий»). У низці європейських мов слово запозичень. через лат. tigris (Використані матеріали словника Online Etymology Dictionary Дугласа Гарпера.)}}
Переклад ред.
тварина | |