супутник
Українська
ред.
супутник I ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | супу́тник | супу́тники |
Р. | супу́тника | супу́тників |
Д. | супу́тникові супу́тнику |
супу́тникам |
З. | супу́тника | супу́тників |
Ор. | супу́тником | супу́тниками |
М. | супу́тникові, супу́тнику | супу́тниках |
Кл. | супу́тнику | супу́тники |
су-пу́т-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: су-; корінь: -пут-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА : [sʊˈputnek] (одн.), [sʊˈputneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто йде, їде, подорожує і т. ін. разом із ким-небудь. немає прикладів застосування. ◆
- той, хто постійно перебуває, живе, працює і т. ін. з ким-небудь. немає прикладів застосування. ◆
- те, що завжди потрібне кому-небудь і постійно супроводжує його. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Походить від іменника путь.
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |