сидіти

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

си-ді-ти

Дієслово.

Корінь: -сид-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. спиратися нижньою частиною тулуба на будь-яку поверхню, тримаючи тулуб у положенні, близькому до вертикального. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Я переходжу на бульвар і сідаю на лавочку, нічого не кажучи Нечипоренкові й не питаючи його, чи хоче він сидіти. В. Винниченко, «Записки кирпатого Мефістофеля»

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.