Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
рі́к
|
роки́
|
| Р.
|
ро́ку
|
рокі́в
|
| Д.
|
ро́кові
рі́ку
|
рока́м
|
| З.
|
рі́к
|
роки́
|
| Ор.
|
ро́ком
|
рока́ми
|
| М.
|
році
|
рока́х
|
| Кл.
|
ро́ку*
|
роки́*
|
рі́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -рік-.
Зразкова
ред.
Поширена помилкова
ред.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- період часу в дванадцять місяців, що рахується від будь-якого дня [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- тільки мн. тривалість чийогось життя [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- тільки мн. період, пора в чиєму-небудь житті [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
- тільки мн. у сполуч. з порядк. числ. уживається для позначення десятиліття [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Слово «рік» пов'язане зі схожими за змістом термінами у слов'янських мовах: рос. рок — «доля» (рік, термін, час, пора, доба); біл. рок — «рік»; давньорус. рокъ — «вік, доля»; пол. чеськ. словац. н.-луж. rok — «рік»; мак. rok, словен. ròk — «термін»; стцерк.-слов. рокъ — «призначений заздалегідь термін»
Переклад
ред.
| період часу в дванадцять місяців
|
|
|
|
| тривалість чийогось життя
|
|
|
|
| пора в чиєму-небудь житті
|
|
|
|
