риштунок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ришту́нок | риштунки́ |
| Р. | риштунку́ | риштункі́в |
| Д. | риштунко́ві риштунку́ |
риштунка́м |
| З. | ришту́нок | риштунки́ |
| Ор. | риштунко́м | риштунка́ми |
| М. | риштунко́ві риштунку́ |
риштунка́х |
| Кл. | риштунку́* | риштунки́* |
риш-ту́-нок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -риштунок-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- збірн., заст. спорядження. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- буд., рідк. риштовання. [≈ 2][▲ 2]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| спорядження | |
| |
| риштовання | |