ринок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ри́нок | ри́нки |
| Р. | ри́нка | ри́нків |
| Д. | ри́нкові ри́нку |
ри́нкам |
| З. | ри́нок | ри́нки |
| Ор. | ри́нком | ри́нками |
| М. | ри́нкові | ри́нках |
| Кл. | ри́нку* | ри́нки* |
ри́-нок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ринок-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ек. інститут, або механізм, що зводить разом покупців і провавців окремих товарів чи послуг. ◆ ринок землі
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
- обвал ринку
- паніка ринку
- реакція ринку (ринкова реакція)
- затишшя на ринку
- ходити на ринку
- ринок праці
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
рос. рынок, укр. ри́нок, блр. ры́нак. Через польск. rуnеk – те ж, чеське rynk «круг, міська площа» из середньоверхньонімецької rinc, -gеs «коло, площа»; див. Мi. ЕW 286; Брюкнер 472. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад ред.
| ек. | |
| базар | |
| |