работорговець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | работорго́вець | работорго́вці |
Р. | работорго́вця | работорго́вців |
Д. | работорго́вцю работорго́вцеві |
работорго́вцям |
З. | работорго́вця | работорго́вців |
Ор. | работорго́вцем | работорго́вцями |
М. | работорго́вці работорго́вцеві работорго́вцю |
работорго́вцях |
Кл. | работорго́вцю | работорго́вці |
ра-бо-тор-го́-вець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -раб-; інтерфікс: -о-; корінь: -торг-; суфікси: -ов-ець.
Вимова ред.
- УФ: [работорго́веиц`]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто торгує рабами [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Джерела ред.
- Работорговець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.