пустеля
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | пусте́ля | пусте́лі |
| Р. | пусте́лі | пусте́ль |
| Д. | пусте́лі | пусте́лям |
| З. | пусте́лю | пусте́лі |
| Ор. | пусте́лею | пусте́лями |
| М. | пусте́лі | пусте́лях |
| Кл. | пусте́ле* | пусте́лі* |
пус-те́-ля
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пуст-; суфікс: -ел; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [pʊˈstɛlʲɐ] (одн.), [pʊˈstɛlʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності; пустиня; (снігова) тундра ◆ Велика… площа в околиці Мемфіса; на заході вона переходить у справжню пустелю, піскувату, повиту сухим маревом, тремтячим від спеки. Леся Українка
- перен. великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя ◆ Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі. М. М. Коцюбинський
- відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість; безлюддя, порожнеча ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
- —
Холоніми ред.
- —
- —
- —
Мероніми ред.
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності | |
| |
| великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя | |
| відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість; безлюддя, порожнеча | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: пустеля
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
- Український лінгвістичний портал