пузце
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | пузце́ | пузця́ |
| Р. | пузця́ | пузець |
| Д. | пузцю́ | пузцям |
| З. | пузце́ | пузця́ |
| Ор. | пузце́м | пузця́ми |
| М. | пузці́ пузцю́ |
пузця́х |
| Кл. | пузце́* | пузця* |
пуз-це́
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пуз-; суфікс: -ц; закінчення: -е.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменш.-пестл. до пузо. ◆ Вовчик відростив невелике поважне пузце, шляхетно посивів, переодягнувся в стильний одяг, а на ногах у нього блищали черевики з натиральної шкури крокодила, якого, очевидно, він власноруч уполював десь у Маямі. Хімич М. Повернення Гриня Джерело — https://zhogoli.com.ua/images/zhurnal/Svitlo17.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |