привіт
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | приві́т | приві́ти |
| Р. | приві́ту | приві́тів |
| Д. | приві́ту приві́тові |
приві́там |
| З. | приві́т | приві́ти |
| Ор. | приві́том | приві́тами |
| М. | приві́ті приві́тові приві́ту |
приві́тах |
| Кл. | приві́те | приві́ти* |
при-ві́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: при-; корінь: -віт-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. (з певної нагоди); А́ДРЕС (письмове звичайно розширене з нагоди чийогось ювілею); ОВА́ЦІЯ (бурхливі оплески із схвальними вигуками); САЛЮ́Т (урочисто - пострілами). Тим часом моя товаришка побачила мене у вікно і вибігла на ґанок з голосним радісним вітанням (Леся Українка); Наші всі шлють вам привітання й пишаються вами, як рідним сином (Ю. Яновський); Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. - Привіт молодшому лейтенанту! - гукнув він на ходу (О. Гончар); - Ви не помилились, я привезла уклін від Яремчука (І. Цюпа); Не почув Валентій вже тепла в повітанню (І. Франко); Шульга знав про це [захист диплома]. Він випередив Максима своїми поздоровленнями (Н. Рибак); Нараз [Степан] почув крики над собою. Оклики радощів, гратуляції.. Зрозумів, що його піднесено до вищого рангу (А. Крушельницький); Доярки скинулись по карбованцю, Тетяна відредагувала почесний адрес (С. Добровольський); Зустріти овацією. ДО́БРИЙ ДЕНЬ [ДО́БРОГО ДНЯ рідше] (привітання при зустрічі), ДОБРИ́ДЕНЬ, ЗДРА́СТУЙ [ЗДРА́СТУЙТЕ], ВІТА́Ю розм., ДО́БРОГО ЗДОРО́В'Я [ЗДОРО́В'ЯЧКА] розм., ЗДОРО́В [БУВ] розм., ЗДОРО́ВІ БУЛИ́ [ЗДОРОВЕ́НЬКІ БУЛИ́] розм., ЗДРА́СТУЙТЕ ВАМ розм., ПРИВІ́Т фам., САЛЮ́Т фам., ПОМАГА́ЙБІ заст.; ДО́БРОГО РА́НКУ [ДО́БРИЙ РА́НОК рідше] (уранці); ДО́БРИЙ ВЕ́ЧІР, ДОБРИ́ВЕЧІР (увечері). - Добрий день, Когуте, ти, співуча птице! (І. Франко); - Добридень! - сказав капітан (А. Головко); - Здрастуйте, Панасе Юхимовичу! - привіталася Галя (Ю. Збанацький); [Долон:] Вітаю вас, царівни... (Леся Українка); - Доброго здоров'ячка, Аркадію Валеріановичу, - низько вклоняється Майборода (М. Стельмах); - Здоров, Только! (В. Винниченко); - Здорові були, свате! - Здорові будьте й ви! Яким це побитом? (М. Коцюбинський); - Здрастуйте вам у хату, - привітався він, увійшовши (І. Микитенко); Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. - Привіт молодшому лейтенанту! - гукнув він на ходу (О. Гончар); - Салют жрицям любові! - заверещало створіння, що мало деякі ознаки мужчини (А. Крижанівський); Слова його були привітні й дружелюбні: - Доброго ранку, друже (О. Бердник); - Добривечір, сусідонько! - вклонилася смиренно баба (Я. Качура). ПРИХИ́ЛЬНІСТЬ (почуття і вияв доброзичливості до когось, чогось), ПРИ́ЯЗНЬ, СИМПА́ТІЯ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ, ПРИВ'ЯЗАНІСТЬ, ПРИЗНА́ННЯ рідше, ПРИЄ́МНІСТЬ рідше, ПРИВІТНІСТЬ, ПРИВІТ розм., ПРИВ'ЯЗА́ННЯ діал.; ФАВО́Р книжн., заст. (прихильність якоїсь знатної, впливової особи). Хоч як старався Матвій доказати Семенові свою щирість та прихильність до нього, все-таки Семен не повеселів (Мирослав Ірчан); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); - Прямо скажем, трудний хлопець, але є в ньому й таке, що хоч-не-хоч викликає симпатію... (О. Гончар); Люб'язність на обличчі Русевича стала не такою виразною (Ю. Шовкопляс); Всі докази кохання і прив'язаності з її боку Василюшка сприймав з байдужим парубоцьким засоромленням й очевидною неохотою (Ірина Вільде); Коли б хоч іскорку співчуття, хоч крапелиночку любові, признання і тепла мав він до неї (І. Франко); Його обійняла тепла приємність до цього чоловіка (О. Досвітній); В очах Бориса було стільки привітності, він увесь наче іскрився від щастя (А. Хорунжий); І виросте воно [дитя], як те стебло край дороги, одно одним, не бачивши привіту людського (Панас Мирний); Вони були пізніше на утриманні в простого селянина з Вільки, якого й тепер ще оточували своєю вдячністю, обдаровували майже синівським прив'язанням (І. Франко); Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги (О. Гончар).
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
- ні одві́ту, ні приві́ту, перев. зі сл. нема́, не ма́ти і т. ін., жарт. Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічо́го. Просила я ще літом одного його університетського товариша прислати мені які спомини, але досі не маю “ні одвіту, ні привіту” (Леся Українка); Кілька місяців тому редакція надіслала… лист… Ні одвіту, ні привіту (З газети).
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
