предикат

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	предика́т	предика́ти
Р.	предика́та	предика́тів
Д.	предика́тові предика́ту	предика́там
З.	предика́т	предика́ти
Ор.	предика́том	предика́тами
М.	на/у предика́ту	на/у предика́тах
Кл.	предика́ту*	предика́ти*

пре-ди-ка́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -предикат-.

Вимова

• МФА : [predeˈkɑt] (одн.), [predeˈkɑte] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лог. один із двох термінів судження, в якому щось говориться про предмет судження (суб'єкт). ◆ Крім того, клас предикатів становлять прикметники, числівники та прислівники.
2. лінгв. те ж саме, що присудок. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. те ж саме, що властивість. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • відношення, тобто властивість декількох предметів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• дієслівний предикат
• предикат дії
• предикат стану

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: [[{{{2}}}#Enpredicate|{{{2}}}]]

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: предикат