пособляти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | пособля́ю | пособля́в пособля́ла | пособля́тиму | — |
| Ти | пособля́єш | пособля́в пособля́ла | пособля́тимеш | пособля́й |
| Він Вона Воно |
пособля́є | пособля́в пособля́ла пособля́ло | пособля́тиме | — |
| Ми | пособля́єм(о) | пособля́ли | пособля́тимем(о) | пособля́ймо |
| Ви | пособля́єте | пособля́ли | пособля́йте | |
| Вони | пособля́ють | пособля́ли | пособля́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | пособля́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | пособля́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
по-соб-ля́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — пособити.
Префікс: по-; корінь: -соб-; суфікси: -л-я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [pɔsɔˈblʲɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. надавати кому-небудь допомогу. [≈ 1][≠ 1] ◆ Батько розсердився, став їй доводити, що вона повинна пособляти сім'ї, бо та сім'я годувала її малесенькою Любов Яновська
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |