попруга

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. попру́га попру́ги
Р. попру́ги попру́г
Д. попру́зі попру́гам
З. попру́гу попру́ги
Ор. попру́гою попру́гами
М. попру́зі попру́гах
Кл. попру́го* попру́ги*

по-пру́-га

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -пруг-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. частина кінської збруї широкий ремінь, що його затягують попід черевом коня, закріплюючи сідло (чи сіделко). ◆ Давид став сідло накладать, Став попруги затягать Тич. ◆ Верхівець зупинив коня. Він поклав йому на шию поводи, …встав, відпустив попругу дав йому вхопити трави Чорн. ◆ немає прикладів застосування.
  2. перен. довга вузька смуга чого-небудь. ◆ З-за землі, на кривавій попрузі неба, скочила невеличка іскорка Мирн. ◆ Ось межа! Ся попруга вузька //Несильну їх силу роздерла на часті Фр., «Прапор» ◆ На полотняну сорочку, розцяцьковану темнофіолетовими розводами бузини, кручено лягали мережані попруги. , 1968 ◆ Батько, як згадує про носика — посміхається - так лагідно, погідно, гоже, а як зиркає на штани, помережані зеленими попругами — враз змінюється. , «Вежа», 2006
  3. у плоті: поперечний брус. ◆ Передню частину плоту («голову») додатково зміцнювали, прив'язуючи або прибиваючи поперечний брус («попругу»). , «Народна творчість та етнографія», 1983
  4. тип тканини. ◆ Однак деякі типи тканин (мішковину, валовину, попруги, присідки та ін.) ткали спеціально для конкретної мети — виготовлення мішків, сідлання коней. O. I. Nykorak, «Ukraïnsʹka narodna tkanyna XIX-XX st: typolohii︠a︡», 2004 ◆ Вони платили данину своїми ткацькими виробами, а саме «гунями» і «попругами». , «Materialy z etnohrafiï ta khudoz͡hnʹoho promyslu», 1957 ◆ Пізніше, особливо у ХVI ст. згадуються такі вовняні тканини як гуні та попруги. , «Dialoh kulʹtur: Mystet͡stvo i osvita», 1996 ◆ Попругами називали ткані пояси, що були частиною сідла. Назва попружки збереглася і зараз на Тернопіллі для означення узорнотканих жіночих поясів. Попруги складали поставцями, тобто штуками. , «Naukovyĭ visnyk Chernivet͡sʹkoho universytetu», 2000

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

  1. збруя
  2. матеріал
  3. деревина
  4. тканина

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

  1. сідло

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

широкий ремінь, що його затягують попід черевом коня, закріплюючи сідло (чи сіделко)
довга вузька смуга чого-небудь
брус
тип тканини

Джерела ред.