поклоніння
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | поклоні́ння | поклоні́ння |
| Р. | поклоні́ння | поклоні́нь |
| Д. | поклоні́нню | поклоні́нням |
| З. | поклоні́ння | поклоні́ння |
| Ор. | поклоні́нням | поклоні́ннями |
| М. | поклоні́нні поклоні́нню |
поклоні́ннях |
| Кл. | поклоні́ння | поклоні́ння |
по-кло-ні́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -клон-; суфікси: -ін-н; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [pɔkloˈnʲinʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням поклонятися[[Категорія:Вербальні слова}}]] ◆ немає прикладів застосування.
- культовий обряд, що його відправляють перед чим-небудь (зображенням божества, якоюсь святинею і т. ін.) ◆ Поклоніння святим місцям
- надзвичайно шанобливе, благоговійне ставлення до кого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
- —
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- обряд
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
- —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від поклон, далі від клонитися, далі праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. клонити (д.-грец. κλίνειν «наклонять»), рос. клонить, укр. клони́ти, білор. клонíць, болг. клоня́ «клонить, склонять», сербохорв. кло̀нити, кло̏ним «уклонять(ся), склонять(ся)», словен. klóniti, klǫ́nim «защищать, заслонять (от дождя, ветра)», чеськ. klonit «наклонять; сгибать», словац. klоniť, пол., в.-луж. kłonić, н.-луж. kłoniś. Можливо, споріднене лит. klãnas «лужа», латиськ. klans — те ж, початково — «наклон, скат»; з другим ступенем вокалізму: лит. klõnis, род. п. klõniо «низкое место на пашне», а также лит. klonỹs «долина», klonė̃ «низина». Далі пор.: лит. atsìkaliu, -koliau, -kal̃ti «прислониться», ãtkalas «прислонившийся», atkalta, atkaltė̃ «спинка», др.-исл. hallr «наклонившийся», также «склон, откос», готськ. hulþs «склонный, милостивый», лат. auscultāre «внимательно выслушивать».(Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад ред.
| дія | |
| |
| культовий обряд | |
| |
| благоговійне ставлення | |