Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
по́дорож
|
по́дорожі
|
Р.
|
по́дорожі
|
по́дорожей
|
Д.
|
по́дорожі
|
по́дорожам
|
З.
|
по́дорож
|
по́дорожі
|
Ор.
|
по́дорожжю
|
по́дорожами
|
М.
|
по́дорожі
|
по́дорожах
|
Кл.
|
по́дороже*
|
по́дорожі*
|
по́-до-рож
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 4*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -дорож-.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- поїздка або пересування пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання. ◆ Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки М. М. Коцюбинський, «I», 1955 р. ◆ Тарас любив слухати розповіді княжни про її подорожі за кордоном, про зустрічі з різними людьми Оксана Іваненко, «Тарасові шляхи», 1954 р.
- жанр художньої або наукової літератури, що містить географічні відомості, опис вражень автора від поїздки, прогулянки і т. ін.; твір цього жанру; // Опис якої-небудь поїздки, прогулянки і т. ін. ◆ Скінчу вже врешті свою подорож, яка певно докучила тобі гірш за редьку гірку. Де ж розтягти аж на 4 листи таку дрібницю! М. М. Коцюбинський, «III», 1956 р.
Синоніми
ред.
Антоніми
ред.
Гіпероніми
ред.
- шлях
Гіпоніми
ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Список усіх слів з коренем «-дорог- -доріж- -дорож- -доріг-»
|
|
|
- прізвища: Задорожний
- іменники: дорога, доріжечка, доріжка, дорожник, дорожниця, міждоріжжя, подоріж, подорож, подорожник, подорожанин, роздоріжжя
- прикметники: дорожній, подорожній
- дієслова: подорожувати
|
Етимологія
ред.
по- + дорога
Переклад
ред.