побрязкач
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | побрязка́ч | побрязкачі́ |
Р. | побрязкача́ | побрязкачі́в |
Д. | побрязкаче́ві побрязкачу́ |
побрязкача́м |
З. | побрязка́ч | побрязкачі́ |
Ор. | побрязкаче́м | побрязкача́ми |
М. | побрязкачі́ побрязкачу́ |
побрязкача́х |
Кл. | побрязкачу́* | побрязкачі́* |
по-бряз-ка́ч
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -брязк-; суфікс: -ач.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. брязкуча прикраса. ◆ Коваль підкови їм [коням] кує. Прикраси їм усякі є - Побрязкачі, блискучі цвяшки.
- перен. заст. монета. ◆ Зварив би я пивце… тільки що треба багато заходу, та щоб повно побрязкачів у кишені… Марко Вовчок
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
прикраса | |
монета | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: побрязкач
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.