ослінчик
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина | обм. ч. |
|---|---|---|---|
| Н. | ослі́нчик | ослі́нчики | ослі́нчики |
| Р. | ослі́нчика | ослі́нчиків | ослі́нчиків |
| Д. | ослі́нчику ослі́нчикові |
ослі́нчикам | — |
| З. | ослі́нчик | ослі́нчики | ослі́нчики |
| Ор. | ослі́нчиком | ослі́нчиками | — |
| М. | ослі́нчику ослі́нчикові |
ослі́нчиках | — |
| Кл. | ослі́нчику* | ослі́нчики* | — |
ос-лі́н-чик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2 О; тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -слін-; суфікс: -чик.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменш.-пестл. до ослін ◆ Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя. Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», 1880 р. [СУМ-11] ◆ Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати. Г. М. Тютюнник, «Вир», 1960—1962 рр. [СУМ-11]
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |